Покинутий храм
Анна Фролова
Стоїть у селі вже покинутий храм, Не чути вже здалеку дзвонів величних, На службу що кличуть, у ньому життя Застигло й завмерло, тепер і навічно. Колись більшовик тії дзвони скидав, А в храмі він хлів повелів влаштувати ; Недовго проте свою гордість плекав, Прийшлось божий гнів на собі відчувати. Розпався Союз, ми вже вірити вільні, А храм все стоїть сиротинцем сумним. Надіється, може почуються співи, У стінах, що так постраждали колись.
2019-02-11 09:11:10
6
0
Інші вірші поета
Війна No renuncian, queriendo (por los motivos del filme con el mismo nombre Загиблим захисникам Малюнок
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Raven_Hair
@Raven_Hair
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4501
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10217