Покинутий храм
Стоїть у селі вже покинутий храм, Не чути вже здалеку дзвонів величних, На службу що кличуть, у ньому життя Застигло й завмерло, тепер і навічно. Колись більшовик тії дзвони скидав, А в храмі він хлів повелів влаштувати ; Недовго проте свою гордість плекав, Прийшлось божий гнів на собі відчувати. Розпався Союз, ми вже вірити вільні, А храм все стоїть сиротинцем сумним. Надіється, може почуються співи, У стінах, що так постраждали колись.
2019-02-11 09:11:10
6
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2535
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2527