Покинутий храм
Стоїть у селі вже покинутий храм, Не чути вже здалеку дзвонів величних, На службу що кличуть, у ньому життя Застигло й завмерло, тепер і навічно. Колись більшовик тії дзвони скидав, А в храмі він хлів повелів влаштувати ; Недовго проте свою гордість плекав, Прийшлось божий гнів на собі відчувати. Розпався Союз, ми вже вірити вільні, А храм все стоїть сиротинцем сумним. Надіється, може почуються співи, У стінах, що так постраждали колись.
2019-02-11 09:11:10
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13099
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9019