Покинутий храм
Стоїть у селі вже покинутий храм, Не чути вже здалеку дзвонів величних, На службу що кличуть, у ньому життя Застигло й завмерло, тепер і навічно. Колись більшовик тії дзвони скидав, А в храмі він хлів повелів влаштувати ; Недовго проте свою гордість плекав, Прийшлось божий гнів на собі відчувати. Розпався Союз, ми вже вірити вільні, А храм все стоїть сиротинцем сумним. Надіється, може почуються співи, У стінах, що так постраждали колись.
2019-02-11 09:11:10
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4515
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2333