Малюнок
На березі річки сидів навесні Майстер-художник із пензлем в руці, Він пильно вдивляється в риси природи, Малює натхненно спокійнії води. Он ліс вдалині, мовби цятка зелена, Березка стоїть, наче та наречена. Природа убралась в чудовії шати, Творців надихає себе малювати. Навіки залишаться в тому малюнку І річка, і ліс, і берізка на лýжку. І хтось милуватися буде потому Пейзажем оцим, що зоветься весною.
2019-01-27 20:31:34
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2930
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3640