Малюнок
На березі річки сидів навесні Майстер-художник із пензлем в руці, Він пильно вдивляється в риси природи, Малює натхненно спокійнії води. Он ліс вдалині, мовби цятка зелена, Березка стоїть, наче та наречена. Природа убралась в чудовії шати, Творців надихає себе малювати. Навіки залишаться в тому малюнку І річка, і ліс, і берізка на лýжку. І хтось милуватися буде потому Пейзажем оцим, що зоветься весною.
2019-01-27 20:31:34
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1579