Малюнок
На березі річки сидів навесні Майстер-художник із пензлем в руці, Він пильно вдивляється в риси природи, Малює натхненно спокійнії води. Он ліс вдалині, мовби цятка зелена, Березка стоїть, наче та наречена. Природа убралась в чудовії шати, Творців надихає себе малювати. Навіки залишаться в тому малюнку І річка, і ліс, і берізка на лýжку. І хтось милуватися буде потому Пейзажем оцим, що зоветься весною.
2019-01-27 20:31:34
9
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2502
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2872