Загиблим захисникам
Анна Фролова
Собою ви закрили рідний край Від куль ворожих і ракет смертельних. І душі ваші вже злетіли в небеса, Звільнившись від тортур і мук пекельних. Вас на колінах зустрічаємо востаннє І шану віддаєм за подвиг ваш. Ви повернулися додому в домовині, Щоб інші могли жити замість вас. Ще зовсім молоді та юні хлопці, Журавликами в небі вже летять. І криком журавлиним кличуть, просять, Щоб пам'ятати їх, не забувать.
2023-04-23 16:35:39
1
0
Інші вірші поета
No renuncian, queriendo (por los motivos del filme con el mismo nombre Війна Малюнок Горобець (дитячий вірш)
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3300
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4702