Загиблим захисникам
Собою ви закрили рідний край Від куль ворожих і ракет смертельних. І душі ваші вже злетіли в небеса, Звільнившись від тортур і мук пекельних. Вас на колінах зустрічаємо востаннє І шану віддаєм за подвиг ваш. Ви повернулися додому в домовині, Щоб інші могли жити замість вас. Ще зовсім молоді та юні хлопці, Журавликами в небі вже летять. І криком журавлиним кличуть, просять, Щоб пам'ятати їх, не забувать.
2023-04-23 16:35:39
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3204
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5287