Війна
Моя Україна - широкі лани, Тополі високі, та рідні степи. Ти для мене одна Батьківщина на світі, Верби та калини тут хиляться віти. Тяжкая годинонька нині настала, Російські війська на тебе напали. Терзають тебе, як шакали, як звірі, Нищать села, міста, що скорить не зуміли. І діток малих вже загиблих багато, В ріках крові і сліз вже міста потопають. Та недаремно ті сльози течуть: Ви сповна пізнаєте всю нашу лють. За сльози та смерті дітей, матерів Вас кожний відправить до пекла усіх. Хто суне сюди, то хай зна перш за все - Що йти слід за руським йому кораблем. Молюся за тебе, моя Україно, Ми зараз усі, як ніколи єдині. Молюся за всіх, хто тебе захищає, Хай кулі ворожі їх не займають. Хай згине той ворог, що нині посмів Нас убивати на нашій землі. Настане, я вірю, наш день Перемоги, Адже нас не скорити нікому ніколи. © Анна Фролова, 11.03.2022
2023-03-02 14:16:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3216
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4491