Війна
Моя Україна - широкі лани, Тополі високі, та рідні степи. Ти для мене одна Батьківщина на світі, Верби та калини тут хиляться віти. Тяжкая годинонька нині настала, Російські війська на тебе напали. Терзають тебе, як шакали, як звірі, Нищать села, міста, що скорить не зуміли. І діток малих вже загиблих багато, В ріках крові і сліз вже міста потопають. Та недаремно ті сльози течуть: Ви сповна пізнаєте всю нашу лють. За сльози та смерті дітей, матерів Вас кожний відправить до пекла усіх. Хто суне сюди, то хай зна перш за все - Що йти слід за руським йому кораблем. Молюся за тебе, моя Україно, Ми зараз усі, як ніколи єдині. Молюся за всіх, хто тебе захищає, Хай кулі ворожі їх не займають. Хай згине той ворог, що нині посмів Нас убивати на нашій землі. Настане, я вірю, наш день Перемоги, Адже нас не скорити нікому ніколи. © Анна Фролова, 11.03.2022
2023-03-02 14:16:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4386
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10145