Війна
Моя Україна - широкі лани, Тополі високі, та рідні степи. Ти для мене одна Батьківщина на світі, Верби та калини тут хиляться віти. Тяжкая годинонька нині настала, Російські війська на тебе напали. Терзають тебе, як шакали, як звірі, Нищать села, міста, що скорить не зуміли. І діток малих вже загиблих багато, В ріках крові і сліз вже міста потопають. Та недаремно ті сльози течуть: Ви сповна пізнаєте всю нашу лють. За сльози та смерті дітей, матерів Вас кожний відправить до пекла усіх. Хто суне сюди, то хай зна перш за все - Що йти слід за руським йому кораблем. Молюся за тебе, моя Україно, Ми зараз усі, як ніколи єдині. Молюся за всіх, хто тебе захищає, Хай кулі ворожі їх не займають. Хай згине той ворог, що нині посмів Нас убивати на нашій землі. Настане, я вірю, наш день Перемоги, Адже нас не скорити нікому ніколи. © Анна Фролова, 11.03.2022
2023-03-02 14:16:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8931
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3124