No Mistake In You
Ark K.G.
No mistake in you Can I say whats really on my mind? Can I be a thinker and it not be a crime? We keep getting pushed against the ruble. Shaken like a bottle full of spritz. I think my emotions are on the brim- You can't break the bottle floating with the boat inside it. We're racking up rekenrek but falling like abacus. The shrouds over blooming but this 2020 die has been spinning in a loop. I'm stuck without glue, I'll always venture towards you. My life is written in your hands and has become apart of this book too. I'm sorry to myself and to the rest of our story. Let's rewrite this ending and make it worth the glory.
2020-08-26 17:34:11
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Enok Mayeny
Good try though. If were me, I would likely stop in the Medway. Perfection in conclusion, is a disease. Don't ask, I have written assay.
Відповісти
2021-01-19 23:47:16
Подобається
Інші вірші поета
I am thankful in this way GIVEN Let go When did this become a thing?
Інші поети
Queen Morgana
@queenmorgana
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3076
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3704