Мегаполіс
Субстанція Ночі
Нескінченний поток машин, Сіре небо, бетон і мости, Гул мотора, сліди від шин В мегаполіс навічно вросли. Темні хмари, брудна вода Різкий вітер шмагає лице, Всіх тримає міцна узда, Всіх забрала рутина в кільце. Якби ми не хотіли так жити, Змогли б все змінити враз, Та не можемо ми зрозуміти - Ніхто це не зробить за нас!
2018-01-18 15:30:29
42
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Tanya Myr
Красиво и жизненно
Відповісти
2018-01-23 10:29:56
1
Мілена Забута
Дуже гарно)
Відповісти
2019-01-29 21:04:10
1
Субстанція Ночі
@Мілена Забута дякую)
Відповісти
2019-01-30 05:14:08
Подобається
Інші вірші поета
Бій в твоїй душі Міраж Сльозами з-під мокрих вій Любов - щастя?
Інші поети
Corry T'Erickson
@Corry_T_Erickson
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3895
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9690