Мегаполіс

Субстанція Ночі

Нескінченний поток машин, Сіре небо, бетон і мости, Гул мотора, сліди від шин В мегаполіс навічно вросли. Темні хмари, брудна вода Різкий вітер шмагає лице, Всіх тримає міцна узда, Всіх забрала рутина в кільце. Якби ми не хотіли так жити, Змогли б все змінити враз, Та не можемо ми зрозуміти - Ніхто це не зробить за нас!

2018-01-18 15:30:29

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Tanya Myr

Красиво и жизненно

Відповісти

2018-01-23 10:29:56

Мілена Забута

Дуже гарно)

Відповісти

2019-01-29 21:04:10

Субстанція Ночі

@Мілена Забута дякую)

Відповісти

2019-01-30 05:14:08

Подобається

Інші вірші поета

Стріла повстання Доля мінлива Шепотіла мені ''кохаю'' Бій в твоїй душі

Інші поети

Anjali_ R

@rawatanjali949

anna_vi

@anna_vi

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2964

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2335