Бій в твоїй душі
Субстанція Ночі
Кристально-чистої торкаюся душі. В ній цілий всесвіт, схований від тебе Із потаємних дверець при житті Манило світло лагідно до себе. Збігалося все чорне і брудне, Що з праху було створене, безлике На сяйво, таке чисте та живе, На те, що гордо звалося «Велике» ЗавждИ манило світло темноту, І бій тривав, не день, не два - віками. Не розуміємо ми істину просту: І темнота, і світло завжди з нами.
2018-02-10 10:43:40
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Валерія Долінос
Чудовий вірш))) глибокий зміст...
Відповісти
2018-02-10 12:46:52
1
Інші вірші поета
Шепотіла мені ''кохаю'' Немов сліпий, що зорі споглядає Пряні пахощі білого цвіту Під дощем перламутрових мрій
Інші поети
Тесса
@caxxap16
iriana clem
@iriana_clem
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1977
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2067