В супровід ритму
Субстанція Ночі
Під наглядом пильним - тисяч очей, Безмірно суворих від прожитих лих. Не в ладі з собою, і з ними. Він з тих, Хто в супровід ритму не схилить плечей. І більшості в такт не топитиме лід. В дощі не вбачає смертельних загроз. Він майстер життя, творець-віртуоз, Хай люди голосять: «так жити не слід». Хай люди волають: «не той і не так», Сплітаючи правду з невдалих теорій. Лише інших судять - не вершать історій, Нап'яливши святості білий піджак. Під взорами пильних, до болю, очей, Безмірно гарчих від прожитих бід, В суворому громі і дзвоні мечей Залишить свій зболено-правильний слід.
2018-08-14 12:49:58
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен дякую 😊😃
Відповісти
2018-11-04 17:33:45
1
Субстанція Ночі
@Man Vi дякую))) ні, не редагувала, воно якось само так виходить 😅
Відповісти
2018-11-04 17:37:51
1
Man Vi
ну ось у новому вірші помітив це: там ритм хромає)
Відповісти
2018-11-04 18:07:11
1
Інші вірші поета
Щасливими літати Не кажи Під дощем перламутрових мрій Золота тюрма
Інші поети
Eliza
@Lourie
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4139