Сила слова

Субстанція Ночі

Сизі хмари мчать в нікуди, Забирають з собою слова. Ті, що вчасно сказать не змогли, Ті, що їх і на думці нема. Забирають в небесні простори, Заколисують сонні ліси. Не повЕрнуть назад їх ніколи, Не опустять в краплинки роси. Правди люди від інших жадають... За словами ти добре стеж! Одним словом пси ситі - лають. Сила слова не має меж.

2018-03-12 16:18:30

Інші вірші поета

Те, що звем любов'ю Ворог людства Завмерти Любити ти просто не вмів

Інші поети

Shina

@Sheena

Мария Шпир

@mariya_shpir

Noor Jahan

@noon_the_force

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4571

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11693