Шепотіла мені ''кохаю''
Субстанція Ночі
Шепотіла мені «кохаю!» В тишину і в оглушливий рев. Пробігали разом по краю, Із вітрами неслись між дерев. Завмирали разом на грані, З плеском бились об сотні хвиль, Проводили дуелі р'яні, Щось шукали за сотні миль... Ти на сніжно-білу сорочку Розливала маркі чорнила, Проводжала в'язкі світанки, І у венах, як хміль, бурлила. Шепотіла стиха «кохаю!» - А натомість я в світ кричу, І в життєвий вінок вплітаю, Що незламно тебе люблю.
2018-01-31 17:33:49
32
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lana
Звучит как песня
Відповісти
2019-09-01 20:55:09
Подобається
Інші вірші поета
Сліди Мотиви снів Між бетонних стін Повернись додому
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
mikami
@mikami
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2567
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2619