Шепотіла мені ''кохаю''
Шепотіла мені «кохаю!» В тишину і в оглушливий рев. Пробігали разом по краю, Із вітрами неслись між дерев. Завмирали разом на грані, З плеском бились об сотні хвиль, Проводили дуелі р'яні, Щось шукали за сотні миль... Ти на сніжно-білу сорочку Розливала маркі чорнила, Проводжала в'язкі світанки, І у венах, як хміль, бурлила. Шепотіла стиха «кохаю!» - А натомість я в світ кричу, І в життєвий вінок вплітаю, Що незламно тебе люблю.
2018-01-31 17:33:49
32
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lana
Звучит как песня
Відповісти
2019-09-01 20:55:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8923
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2339