Шепотіла мені ''кохаю''
Шепотіла мені «кохаю!»
В тишину і в оглушливий рев.
Пробігали разом по краю,
Із вітрами неслись між дерев.
Завмирали разом на грані,
З плеском бились об сотні хвиль,
Проводили дуелі р'яні,
Щось шукали за сотні миль...
Ти на сніжно-білу сорочку
Розливала маркі чорнила,
Проводжала в'язкі світанки,
І у венах, як хміль, бурлила.
Шепотіла стиха «кохаю!» -
А натомість я в світ кричу,
І в життєвий вінок вплітаю,
Що незламно тебе люблю.
2018-01-31 17:33:49
32
1