Озовись...
Шукаю... Кого? Навіщо? Не відаю я й сама. Немовби когось бракує, Немовби чогось нема. Далеко ген вітер свище, Гукає невпинно щось. Мені? Не мені? Не знаю. Шукаю того "когось". Так вабить вперед, так тягне, Так манить, хоч падай з ніг. Мільйони чужих історій, І стільки ж пустих доріг. Можливо, дарма шукаю? А раптом мені здалось? Де я сама блукаю, І де той незримий "хтось"? Ковток кислуватого кисню І клаптик побляклих небес. Той зов - лиш відлуння пісні, А "Він" безнадійно щез? Згубився в плетінні вулиць, Розтанув у нотах слів, Мов марево схожих-різних Таких недосяжних снів. В розкинуті вітром сіті Можливо, зайдеш колись. А поки що, цеї миті, Прошу тебе, озовись!
2019-12-08 17:32:11
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ніколас Велес
@Субстанція Ночі немає за, що. Правда же ж.
Відповісти
2019-12-08 18:07:23
1
Есмеральда Еверфрі
Чудово вийшло! Класно сплелися слова: просто, але природно, немов так і мало бути). 😉
Відповісти
2019-12-09 08:51:23
Подобається
Субстанція Ночі
Відповісти
2019-12-09 10:53:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2479
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4523