Озовись...
Субстанція Ночі
Шукаю... Кого? Навіщо? Не відаю я й сама. Немовби когось бракує, Немовби чогось нема. Далеко ген вітер свище, Гукає невпинно щось. Мені? Не мені? Не знаю. Шукаю того "когось". Так вабить вперед, так тягне, Так манить, хоч падай з ніг. Мільйони чужих історій, І стільки ж пустих доріг. Можливо, дарма шукаю? А раптом мені здалось? Де я сама блукаю, І де той незримий "хтось"? Ковток кислуватого кисню І клаптик побляклих небес. Той зов - лиш відлуння пісні, А "Він" безнадійно щез? Згубився в плетінні вулиць, Розтанув у нотах слів, Мов марево схожих-різних Таких недосяжних снів. В розкинуті вітром сіті Можливо, зайдеш колись. А поки що, цеї миті, Прошу тебе, озовись!
2019-12-08 17:32:11
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ніколас Велес
@Субстанція Ночі немає за, що. Правда же ж.
Відповісти
2019-12-08 18:07:23
1
Есмеральда Еверфрі
Чудово вийшло! Класно сплелися слова: просто, але природно, немов так і мало бути). 😉
Відповісти
2019-12-09 08:51:23
Подобається
Субстанція Ночі
@Есмеральда Еверфрі спасибі!)
Відповісти
2019-12-09 10:53:42
Подобається
Інші вірші поета
Любити ти просто не вмів Повернись додому Чорні ігри Стріла повстання
Інші поети
The Dead Poet.
@TheDeadPoet_hr
Надин
@mindmap
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2376
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619