Міраж
Субстанція Ночі
У своїх долонях ти весну тримав, Очі темно-карі в душу заглядали . Поглядом холодним зорі малював, На серцях у тих, що тебе кохали. Килим розпростерся між високих трав, І веде стежиною до тебе, Крізь бої численні, тисячі облав, Дає прОсвіт спільне наше небо. Ти почуєш шепіт - так співаю я, Хиляться під музику тополі. Лиш на мить освітить ранкова зоря Образ твій - міраж в пустому полі.
2018-04-04 16:52:03
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Субстанція Ночі
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ спасибі)
Відповісти
2018-04-04 16:58:13
Подобається
Анонім
Неймовірно❤❤
Відповісти
2018-04-04 17:00:10
1
Субстанція Ночі
@Анонім дякую)
Відповісти
2018-04-04 17:22:43
Подобається
Інші вірші поета
Під дощем перламутрових мрій В супровід ритму Найгіркіший хміль Немов сліпий, що зорі споглядає
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1558
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9428