Міраж
Субстанція Ночі
У своїх долонях ти весну тримав, Очі темно-карі в душу заглядали . Поглядом холодним зорі малював, На серцях у тих, що тебе кохали. Килим розпростерся між високих трав, І веде стежиною до тебе, Крізь бої численні, тисячі облав, Дає прОсвіт спільне наше небо. Ти почуєш шепіт - так співаю я, Хиляться під музику тополі. Лиш на мить освітить ранкова зоря Образ твій - міраж в пустому полі.
2018-04-04 16:52:03
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Субстанція Ночі
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ спасибі)
Відповісти
2018-04-04 16:58:13
Подобається
Анонім
Неймовірно❤❤
Відповісти
2018-04-04 17:00:10
1
Субстанція Ночі
@Анонім дякую)
Відповісти
2018-04-04 17:22:43
Подобається
Інші вірші поета
Під дощем перламутрових мрій Сила слова Стріла повстання Пряні пахощі білого цвіту
Інші поети
N M
@_winter
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2390
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5247