Золота тюрма
Під склепінням величних хорОм Зачаїлася мрія таємна. Між оздоб і зелених крон Все примарніша і непевна. Все прозоріша й непотрібна, Хоча й варта пишнОти тієї, Хоч за цінністю більше ніж гідна Та дорожча за всі трофеї. Кругом вихор шалений лютує, І вода неймовірно сильна. В самоті Королева панує. Ілюзійно, примарно вільна. Закрутило у вихрі монети, Сріблом зблиснули хвилі сталеві. При дворі не машини - карети, Трон і жезл - під стать королеві. Та не гріє золото душу, Тільки пиха зростає невпинно. Заздрість, злоба, самотності мука- Усе те, що зростать не повинно. Поруч нишком мрія витає, Вже невидима та безлика. Королева самотньо страждає, Та про себе голосить «Велика!» Мрія тихо на вушко шепоче, Мрія тихше, ніж вітер, питає: Чи цього Королева хоче? Чи такого життя бажає? Чи настільки їй необхідне Те багатство, влада і трон? Золоте, позолочене, срібне... ''Паперові'' мільйони корон. Головою хитне Королева, Стисне жезл міцніше в руці. ПозолОтить весь двір і дерева, Потече срібло вздовж по ріці... Серце золотом заливає, Та для чого усе це? Дарма... Надзвичайно міцно тримає У собі Золота Тюрма.
2018-04-28 17:26:46
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Мальва Польова
Взагалі, вау 😍
Відповісти
2018-04-28 22:37:10
1
Егор Таранин
Реально круті рими👍👍👍👍 молодець
Відповісти
2018-04-29 08:54:22
Подобається
Субстанція Ночі
Відповісти
2018-04-29 08:54:42
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1505
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2484