Любити ти просто не вмів
Зашивав моє серце нитками, Залишав криваві рубці. Сипав сіль обережно на рани, Не фіалки на шкірі - синці. Цілував чи кусав - я не певна Тільки вітер мені шепотів, Що свій час витрачала даремно, Що любити ти просто не вмів...
2018-02-24 08:53:32
18
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
1nv1s1bLe
Очень хорошие стихи! Мне понравились. Только лично я бы немного изменил одну строку. Буду писать на русском, так как не хочу устанавливать украинский язык. "що свий час я трачу даремно"...здесь лучше написать "що свий час витрачаю даремно". В таком варианте и ритм не будет нарушаться и уберётся лишнее местоимение "я", ведь в предыдущей строке итак понятно, кто тратит время зря - "витер мэни шепотив" (поэтому лишнее уточнение в виде" я" совсем не нужно в следующей строке)... С добром!
Відповісти
2018-02-24 09:17:51
1
Субстанція Ночі
@1nv1s1bLe спасибо) действительно, ваш вариант смотрится лучше)
Відповісти
2018-02-24 09:30:59
Подобається
Егор Таранин
Дуже гарно .. і сумно
Відповісти
2018-02-24 11:56:44
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016