Стріла повстання

Субстанція Ночі

Зникаємо. Все меркне в чорнім димі. І те, що звуть душею, так болить... Втікаєм. Разом з сонцем. Разом з Нею - Лампадка, що не згасне цілу мить. І гірко. Млосно. Тонемо в скорботі Причини так небачено-малі. Обсмалені в морозно-сірій сльоті, Та все ще необдумано живі. Біліє горизонт, що так далеко, І близько - лиш рукою досягни. І серед хвиль сталево-синіх - спека. А в серці кодло змій - чужі сліди. Смола і лава, як єдині ліки, Як кролик серед вітряних химер. Чорніють зорі, грім скріпив повіки, І світ - німий - неначебто завмер. Ховаєм жало: ми своє зробили, Розверглася обсмалена земля. Отруєні собою ж, не зуміли Згасити ці розбурхані моря. Звортній відлік вивів до спочинку, Секунди зтліли в білому вогні. Поволі перегорнемо сторінку - Знов по колу. Знову ми живі. Відмірені хвилинами мовчання, Підвішені надіями на гак, Для себе - стріли тихого повстання, Для себе - зло і кара. Та маяк.

2018-12-07 13:38:45

16

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Субстанція Ночі

@Есмеральда Еверфрі дякую!

Відповісти

2018-12-07 13:43:53

1

Олександр Гусейнов

Дуже гарно. Це не як вірш звичайного любителя, а як творіння справжнього письменника. Молодець)

Відповісти

2019-01-06 15:34:22

1

Субстанція Ночі

@Олександр Гусейнов дякую❤️

Відповісти

2019-01-06 15:41:18

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4617

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1494