COBWEB TRAP
GRAB ME WITH CHELICERA, I'M STUCK IN A WEB, IT TURNS OUT I'M A VICTIM, CAUGHT IN YOUR TRAP, MY BODY IS STUCK, SHOULDN'T HAVE FOUGHT FOR YOUR LOVE, NOW I GIVE NO FUCKS, RIP MY HEART TO PIECES NOW NOW... I trusted again, Can’t understand the mistake, Now it remains to decay, Over and over I start the game... Unable to learn the rules, Therefore in the end I become a broken fool, Unable to learn the rules, Therefore in the end I become a broken fool... The thirst to pierce your ribs grows, Pull the heart out, then destroy, You don't use it anyway, Throw your body like trash into a grave, YOU DON'T KNOW WHAT PAIN YOU GAVE ME, Tear your soul away from your body NOTHING'LL CHANGE IF YOU DON’T HAVE IT, Uh, I opened my soul wide open to you IN THE HOPE THAT YOU WILL SAVE ME, But you took me in your arms IT'D BE BETTER IF YOU LEFT ME But you mentally torture me and you know I breathe but do not feel alive. You accepted me, but in order to destroy the remaining carcass of my life. I looked for love and found my pain. Now I'm in a daze realizing that I'm in a cage... GRAB ME WITH CHELICERA, I'M STUCK IN A WEB, IT TURNS OUT I'M A VICTIM, CAUGHT IN YOUR TRAP, MY BODY IS STUCK, SHOULDN'T HAVE FOUGHT FOR YOUR LOVE, NOW I GIVE NO FUCKS, RIP MY HEART TO PIECES NOW... NOW...
2021-07-31 11:24:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8819