Амвон
Було йому так літ зо двадцять п'ять, А у очах безодня майоріла. Хотів він щастя тихе повстрічать, Однак нікому не було вже діла. Одна між всіх поктнута душа, Якої відвернулися чужії. І в темряві, все щастя полиша - У Небеса летять розбиті мрії. Розпач і радість в тиші й самоті. Печаль і щастя у проклятій думі. Молитва розчинилась в пустоті, А очі вже втонули в чорні сумі. І він у скорбі вийшов на амвон, У тиші церкви тихо так молився. Поміж старих, потрісканих ікон, Усе на гору дивлячись - хрестився.
2025-05-22 20:47:42
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7266
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2973