Місто
В очах посоловілих мигали фасади, І день до вечора клонився кожну мить. Місто прекрасне, що aż nie ma rady, В тобі давно хотів щасливо жить. Травневий вітер тріпотить волосся, Поміж людей забитого маршруту. Бруківки шум й машин многоголосся, І зелень розмаїття трав і рути. В тобі живу і бути завжди хочу. В тобі цвіту і плачу і сміюсь. В красу твою, безмежну і пророчу, Мов в саван тихий, тихо обернусь.
2024-06-26 20:08:07
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2602
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3641