З старого капища
Прадавнє місто вбралося в сніги, Дивлюсь на нього з капища висот. І б'ються у душі все вороги, Щоби душевний знищити кивот. Не знаю: чи молитися до Бога, Чи в древні культи ринути цілком? Від кого мені прийде допомога? Життя заб'є барвистим джерелом? Прийди, прошу, і виконай всі мрії, Допоможи поринути у даль. Заради Тебе в маристій надії Життя поклав на сяючий кришталь.
2024-01-15 16:05:37
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12378
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1664