З старого капища
П'еро
Прадавнє місто вбралося в сніги, Дивлюсь на нього з капища висот. І б'ються у душі все вороги, Щоби душевний знищити кивот. Не знаю: чи молитися до Бога, Чи в древні культи ринути цілком? Від кого мені прийде допомога? Життя заб'є барвистим джерелом? Прийди, прошу, і виконай всі мрії, Допоможи поринути у даль. Заради Тебе в маристій надії Життя поклав на сяючий кришталь.
2024-01-15 16:05:37
4
0
Інші вірші поета
Я знаю Вокзал Буде лагідний дощ Любов інфіляція
Інші поети
Bai Hwar
@ymoea104
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2259
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13125