Вокзал

П'еро

На вокзалі, вночі, між туманом густим, Все трищали стовпи електричні. Поїзди опоясував сморід і дим, Чисті води дзюрчали трагічні. Між зелених, і жовтих, червоних вогнів Поїзди все гули,прибували; В пасажирський хтось точно сісти не вспів, Товарняк навіть не зупиняли. На маленькім вокзалі, у колії дві, Я стояв і на лампи дивився. Дим густий відлітав, шум пробоїв дзвенів, Туман гу́сто між ними клубився. Як цвіркун у слабкій вересневій траві, Електрон в кабелях вселився.

2025-11-29 21:33:17

Інші вірші поета

Вінок журби Я люблю ніч Любов інфіляція До Lublina

Інші поети

Alvinaaa18 F

@Alvinaaa18

Keiana Smith

@crazyreader99

Аня

@Ann_000

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9103

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5721