Були слова про лишні люди
Уже були слова про лишні люди, Та знову розриває дух тривога. І бачу ці прокляті лиця всюди, І у сльозах звертаюся до Бога. Самотній я, коли навколо друзі, Ціна мені – обшарпаний п’ятак. Життя пішло по чорно-білій смузі, Ридаю лиш, впадаючи навзнак. Навіщо доля так пожартувала? Мені надала розум для душі? Та вмінь щоб жити доля не давала, Тепер пишу сльозливі ці вірші. Життя печальне на роки настало. Серце в рядках ридання виливало.
2025-03-03 21:35:34
3
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2017
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4454