Були слова про лишні люди

П'еро

Уже були слова про лишні люди, Та знову розриває дух тривога. І бачу ці прокляті лиця всюди, І у сльозах звертаюся до Бога. Самотній я, коли навколо друзі, Ціна мені – обшарпаний п’ятак. Життя пішло по чорно-білій смузі, Ридаю лиш, впадаючи навзнак. Навіщо доля так пожартувала? Мені надала розум для душі? Та вмінь щоб жити доля не давала, Тепер пишу сльозливі ці вірші. Життя печальне на роки настало. Серце в рядках ридання виливало.

2025-03-03 21:35:34

Інші вірші поета

Я? До Lublina Амвон Готовий

Інші поети

Jason Fairhurst Wall

@forever_is_always_now

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Irunkaa

@Irunkaa

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2384

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1994