Далекі світи
Коли тікаю у далекії світи, То чую спокій і благословення. Не можу більше в цьому світі йти, Нема в душі ніякого натхнення. А там боги! Там маги! Там дива! Там ріки щастя і усе так просто! Там все росте смарагдова трава І не звучить реальність наша гостро! Так мрію я полинути туди, Узяти паличку чи може часострілку, І запізнатись з духами води, І в лісі підстрілити перепілку. Злетіти на крилатому коні, Чи на драконі мандрувать далеко, Моря відкрити дивні і нові... Чому сюди приніс мене, лелеко?
2024-01-17 16:21:54
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Наче зазирнула в задзеркалля, де витає казкова атмосфера☺️
Відповісти
2024-03-20 21:34:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2628
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1277