Далекі світи
П'еро
Коли тікаю у далекії світи, То чую спокій і благословення. Не можу більше в цьому світі йти, Нема в душі ніякого натхнення. А там боги! Там маги! Там дива! Там ріки щастя і усе так просто! Там все росте смарагдова трава І не звучить реальність наша гостро! Так мрію я полинути туди, Узяти паличку чи може часострілку, І запізнатись з духами води, І в лісі підстрілити перепілку. Злетіти на крилатому коні, Чи на драконі мандрувать далеко, Моря відкрити дивні і нові... Чому сюди приніс мене, лелеко?
2024-01-17 16:21:54
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Наче зазирнула в задзеркалля, де витає казкова атмосфера☺️
Відповісти
2024-03-20 21:34:11
Подобається
Інші вірші поета
Покинутий Місто Вона Любов інфіляція
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1773
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2725