Далекі світи
Коли тікаю у далекії світи, То чую спокій і благословення. Не можу більше в цьому світі йти, Нема в душі ніякого натхнення. А там боги! Там маги! Там дива! Там ріки щастя і усе так просто! Там все росте смарагдова трава І не звучить реальність наша гостро! Так мрію я полинути туди, Узяти паличку чи може часострілку, І запізнатись з духами води, І в лісі підстрілити перепілку. Злетіти на крилатому коні, Чи на драконі мандрувать далеко, Моря відкрити дивні і нові... Чому сюди приніс мене, лелеко?
2024-01-17 16:21:54
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Наче зазирнула в задзеркалля, де витає казкова атмосфера☺️
Відповісти
2024-03-20 21:34:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10920
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11841