Я?
Вже Інстаграм мені осточортів, Тікток, Фейсбук, Ютуб - то все оскома. І музика, гучний чи тихий спів - Лиш у душі пробуджується втома. Оригінальним бути не дано. Лиш друге місце - перше вже зайняли. І в келиху бурштинове вино Приглушує страшних думок навали. Себе утратив я поміж юрби, А може того "я" й не існувало. І в голові мов голос від труби: "Ти є ніхто. Невже цього замало?" Аби на мене глянули усі, "Прикольним" я так сильно хочу бути... Та плачу лиш, у ранішній росі. Та лиш сиджу загорнутий у смути.
2025-01-06 10:50:13
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ruslana
В мені відгукнулися ваші рядки, дякую.
Відповісти
2025-01-07 21:31:34
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2411
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9334