Я?
П'еро
Вже Інстаграм мені осточортів, Тікток, Фейсбук, Ютуб - то все оскома. І музика, гучний чи тихий спів - Лиш у душі пробуджується втома. Оригінальним бути не дано. Лиш друге місце - перше вже зайняли. І в келиху бурштинове вино Приглушує страшних думок навали. Себе утратив я поміж юрби, А може того "я" й не існувало. І в голові мов голос від труби: "Ти є ніхто. Невже цього замало?" Аби на мене глянули усі, "Прикольним" я так сильно хочу бути... Та плачу лиш, у ранішній росі. Та лиш сиджу загорнутий у смути.
2025-01-06 10:50:13
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ruslana
В мені відгукнулися ваші рядки, дякую.
Відповісти
2025-01-07 21:31:34
1
Інші вірші поета
Місто Я не хотів... Втома Чорнило
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17102
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7266