Я?
П'еро
Вже Інстаграм мені осточортів, Тікток, Фейсбук, Ютуб - то все оскома. І музика, гучний чи тихий спів - Лиш у душі пробуджується втома. Оригінальним бути не дано. Лиш друге місце - перше вже зайняли. І в келиху бурштинове вино Приглушує страшних думок навали. Себе утратив я поміж юрби, А може того "я" й не існувало. І в голові мов голос від труби: "Ти є ніхто. Невже цього замало?" Аби на мене глянули усі, "Прикольним" я так сильно хочу бути... Та плачу лиш, у ранішній росі. Та лиш сиджу загорнутий у смути.
2025-01-06 10:50:13
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ruslana
В мені відгукнулися ваші рядки, дякую.
Відповісти
2025-01-07 21:31:34
1
Інші вірші поета
Я люблю ніч Зима Буремний дух Вінок журби
Інші поети
Vita Khut'ko
@vita_khutko
Lelyana_ art
@Lelyana_art
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9129
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16561