Персонажам

П'еро

(Цей вірш я присвячую всім персонажам всіх книг, що зачепили мою душу) А я й уже забув про те чуття, Як перевернеться остання зі сторінок, І замовкає враз серцебиття... Кінець. І на губах гіркий відтінок. Рядок останній і останнє слово, А починалося так гарно все колись. Спочатку складно, потім - винятково, З тобою я летів в небесну вись. Мов у Каліпсо, жалісне прокляття: Як тільки полюбити зможу знов, То припливає пліт з полін і шмаття, Аби з Огігії забрати ту любов. Прощатись важко. З вами споріднився. Та все ж так треба - вічного нема. І сміх гіркий тихо в душі розлився: Я ще повернусь, друзі! Все дарма! І будем знову мандрувать далеко, Переживемо радості й печаль. Я вас люблю, що тріпотить серденько. Не плачте, очі! Ще розвієм жаль!

2024-09-14 20:58:04

Інші вірші поета

Місто Нема. Чому? А може? До Lublina З старого капища

Інші поети

Jasper Zabini

@Jasper28

Яна Шинко

@yana_shinko

Ikram

@neurvsthenic

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16688

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3402