Вона
У неї були білі зуби, В очах же пива мед блистів. Прекрасні мальовничі губи, Які поцілувати все хотів. Далеко були ми самі від себе: Проклята відстань душу рвала вмить. Поміж людей високої богеми, Душа до неї крилами летить. Не знаю я, чи буде щось в майбутнім. Чи дух почує в ці тривожні дні, Як дивно почуваюсь я відсутнім, На кожен день у темноті німі.
2024-01-16 09:09:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8681
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1866