Нема. Чому? А може?

П'еро

Нема болючіше нічого, Ніж щастя інших споглядати. Нема проклятіше нічого, Ніж мріяти й не здобувати. Нема страшніше злого року: Не знати, що таке кохати. Нема жахливіше пороку, Ніж всіх довкола проклинати. Та дух мій просить щастя того Й завидує усім навкруг. Чому я мучусь з року злого, Коли втішається мій друг? Чому відмовлено в малому, Як інший в повному живе? Дурному дано і кривому, Розумний ж сам хреста несе. Так я покинутий скитаюсь, Проклятий день від дня живу. Довкола злісно оглядаюсь Злобу виміщую, реву. Не жити б - взагалі волію, Ніж одиноким таким буть. Я вкрав би щастя - це я вмію. Страшить мене обряду суть.

2024-04-03 20:54:42

2

0

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2034

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2685