Нема. Чому? А може?
П'еро
Нема болючіше нічого, Ніж щастя інших споглядати. Нема проклятіше нічого, Ніж мріяти й не здобувати. Нема страшніше злого року: Не знати, що таке кохати. Нема жахливіше пороку, Ніж всіх довкола проклинати. Та дух мій просить щастя того Й завидує усім навкруг. Чому я мучусь з року злого, Коли втішається мій друг? Чому відмовлено в малому, Як інший в повному живе? Дурному дано і кривому, Розумний ж сам хреста несе. Так я покинутий скитаюсь, Проклятий день від дня живу. Довкола злісно оглядаюсь Злобу виміщую, реву. Не жити б - взагалі волію, Ніж одиноким таким буть. Я вкрав би щастя - це я вмію. Страшить мене обряду суть.
2024-04-03 20:54:42
2
0
Інші вірші поета
Еринії Амвон З старого капища Чи місяць красивий?
Інші поети
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2758
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2360