Міріади зір

П'еро

Гігантські стіни, міріади зір - Далекий світ безмежної краси! У тебе я закоханий безмір! Надалі в щастя душу ти неси! Устань вночі і подивись на небо, На площі тій, що макове зерно, Якщо так взяти, до безмір'я грубо, Галактик кілька тисяч все одно. Знайди ти знімки, якісні, новітні. Побач на них ті міріади зір, Що все проводять танці многолітті Довкола тих масивних чорних дір. І зрозумій поглянувши на фото, Що розмір їх у тисячі парсек. І що усі: від Осло до Лесото, Мала піщинка між лісів смерек. Фото: James Webb Space Telescope

2024-01-15 16:09:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Кумирчик

Я дуже люблю астрономію. І це нагадало мені ті часи коли я 24 на 7 вмикав пряму трансляцію з МКС, насолоджувався видом Землі з космосу та з нетерпінням чекав поки раз на пів дня увімкнуть фронтальну камеру, де буде видно самі зірки не опосередковано з самого космічного простору. Це було прекрасне видовище. Дякую за емоції. Вірш чудовий

Відповісти

2024-03-23 12:39:19

Інші вірші поета

Персонажам Покинутий Молитва (Наслідуючи Шевченка) Далекі світи

Інші поети

Vasylynaa

@vasylyna0qw

Jhordan Ortiz

@jhordan_ortiz

Максим Малий

@Malyi

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2139

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2632