Міріади зір
Гігантські стіни, міріади зір - Далекий світ безмежної краси! У тебе я закоханий безмір! Надалі в щастя душу ти неси! Устань вночі і подивись на небо, На площі тій, що макове зерно, Якщо так взяти, до безмір'я грубо, Галактик кілька тисяч все одно. Знайди ти знімки, якісні, новітні. Побач на них ті міріади зір, Що все проводять танці многолітті Довкола тих масивних чорних дір. І зрозумій поглянувши на фото, Що розмір їх у тисячі парсек. І що усі: від Осло до Лесото, Мала піщинка між лісів смерек. Фото: James Webb Space Telescope
2024-01-15 16:09:21
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Кумирчик
Я дуже люблю астрономію. І це нагадало мені ті часи коли я 24 на 7 вмикав пряму трансляцію з МКС, насолоджувався видом Землі з космосу та з нетерпінням чекав поки раз на пів дня увімкнуть фронтальну камеру, де буде видно самі зірки не опосередковано з самого космічного простору. Це було прекрасне видовище. Дякую за емоції. Вірш чудовий
Відповісти
2024-03-23 12:39:19
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1351
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1218