Еринії

П'еро

Душа в Аїда царстві за життя: Над нею насміявся Купідон, І Немезида зла без вороття Загнала душу у страшний полон. Три дочки ночі тішаться тепер, Пускають кігті у самії кості, І душу мою ніби лев роздер... Алекто - ти є дійсно символ злості! Однак же без сестер тут не пройти: Бо ж Тісіфона радить усіх вбити. Підняли спів тенори і альти, Що чути навіть з вишньої орбіти. Але що основне - Мегеро, люба! Від тебе заздрощі і гнів так душу рвуть, Що скоро, дуже скоро вріжу дуба, Аби забути врешті всю цю лють. О три богині! Нащо ви прийшлисьте? Убить мене? Та ж спосіб то тяжкий! Хоча я знаю, що ми відповісьте: Ти зламаний. Забутий. Вже вмерлий. 14/03/2024

2024-03-17 18:58:23

Інші вірші поета

Чорнило Далекі світи Як бути далі? Молитва (наслідуючи Шевченка)

Інші поети

Анастасія

@_Anastasia_YL

Daraine

@Spacepotatoe

Sp Sp

@sp123

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2996

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10779