Еринії
Душа в Аїда царстві за життя: Над нею насміявся Купідон, І Немезида зла без вороття Загнала душу у страшний полон. Три дочки ночі тішаться тепер, Пускають кігті у самії кості, І душу мою ніби лев роздер... Алекто - ти є дійсно символ злості! Однак же без сестер тут не пройти: Бо ж Тісіфона радить усіх вбити. Підняли спів тенори і альти, Що чути навіть з вишньої орбіти. Але що основне - Мегеро, люба! Від тебе заздрощі і гнів так душу рвуть, Що скоро, дуже скоро вріжу дуба, Аби забути врешті всю цю лють. О три богині! Нащо ви прийшлисьте? Убить мене? Та ж спосіб то тяжкий! Хоча я знаю, що ми відповісьте: Ти зламаний. Забутий. Вже вмерлий. 14/03/2024
2024-03-17 18:58:23
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9372
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12842