Фантом пробачення

Керол

Коли по тілу йдуть мурашки, У рукавах цвітуть ромашки, Ти п'єш вино зі смаком вишні, Шукаєш собі станцію повище. Знайома фраза димом пахне, Мистецтво дихати чиясь культура. Ти рукою майже-майже Вимальовуєш свою натуру. Тобі відомо, що це важко, Відомо й про загрозу, Ти сиплеш мені ласку, Де падаю у маску, злобу. Прогноз твій — передбачення, Очі, мов погода за вікном. Твій шторм — твоє пробачення, А моє лише фантом.

10.08.2023

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Керол

Дякую, за приємну новину)🧡

Відповісти

11.08.2023, 19:00

Подобається

Інші вірші поета

Щось забуте Щось забуте (продовження) Будь мені кимось Поїзд ''Якщо''

Інші поети

➒ ➊ ➊

@call911immediately

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Діана Панчук

@_Artemida_

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

2631

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15772