"А хочеш..."
Ти хочеш прокидатися вранці Від обережно-ніжних поцілунків І запах кави міцної почувши Звичайно чекати, що я її подам. Ти хочеш постійно відчувати, Що ти кохана, кожну мить? Можливо все, мені повір лиш тільки ти. Повернемося разом у юність знову ми Відчуємо цю теплоту у серці, Що гріє нас, холодної зими. Ти хочеш, як за кам'яною стіною За мною бути, турбот та бід не знаючи ніколи. Бути разом, неначе у раю Це все можливо, люба моя Ти світло моє - в темряві нічній. Накрий мене шматочком ковдри, Мені тепло ти подаруй! І обійми так міцно, як ніколи Забудемо всі образи та страхи. Ти поцілуй так пристрасно і ніжно, Неначе ми не бачились роками, Промов до мене, тихо безтурботно Щоб я розтанув, наче сніг весною І в мить розквітнув квіткою з роси. Ти пригорни до серця, тепло стало... Я в мить відчув, політ кохання Який мене відправив в далечінь.
2024-08-30 19:53:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2286
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252