"А хочеш..."
Ти хочеш прокидатися вранці Від обережно-ніжних поцілунків І запах кави міцної почувши Звичайно чекати, що я її подам. Ти хочеш постійно відчувати, Що ти кохана, кожну мить? Можливо все, мені повір лиш тільки ти. Повернемося разом у юність знову ми Відчуємо цю теплоту у серці, Що гріє нас, холодної зими. Ти хочеш, як за кам'яною стіною За мною бути, турбот та бід не знаючи ніколи. Бути разом, неначе у раю Це все можливо, люба моя Ти світло моє - в темряві нічній. Накрий мене шматочком ковдри, Мені тепло ти подаруй! І обійми так міцно, як ніколи Забудемо всі образи та страхи. Ти поцілуй так пристрасно і ніжно, Неначе ми не бачились роками, Промов до мене, тихо безтурботно Щоб я розтанув, наче сніг весною І в мить розквітнув квіткою з роси. Ти пригорни до серця, тепло стало... Я в мить відчув, політ кохання Який мене відправив в далечінь.
2024-08-30 19:53:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12354
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1866