"Справжнє кохання"
Мовчки,ходжу я серед гір Сумую,скорблю про даму свою.. Як вона,цінна, мені вже була! І без неї "життя не життя". Скільки ми з нею танцювали в садах А зараз сади зів'яли в снігах.. Стали ми з нею прислухатись до гір Але з гори не чути птахів. Як раптом вона заспівала мені! Цей спів той солодкий П'янким став мені.. Я обійняв,поцілунку чекав Шкода взаємності я не пізнав.. Вона шепотіла-Ти в кайданах моїх! Я не цураюсь,віддаюсь я тобі. Шкода вона,лиш уява моя.. Я втратив її, пригадавши життя...
2022-11-19 18:58:18
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
🤩ВАВ🖤🥀🔥
Відповісти
2022-11-19 19:00:14
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3194
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13482