"Справжнє кохання"
Честер Фінч
Мовчки,ходжу я серед гір Сумую,скорблю про даму свою.. Як вона,цінна, мені вже була! І без неї "життя не життя". Скільки ми з нею танцювали в садах А зараз сади зів'яли в снігах.. Стали ми з нею прислухатись до гір Але з гори не чути птахів. Як раптом вона заспівала мені! Цей спів той солодкий П'янким став мені.. Я обійняв,поцілунку чекав Шкода взаємності я не пізнав.. Вона шепотіла-Ти в кайданах моїх! Я не цураюсь,віддаюсь я тобі. Шкода вона,лиш уява моя.. Я втратив її, пригадавши життя...
2022-11-19 18:58:18
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
🤩ВАВ🖤🥀🔥
Відповісти
2022-11-19 19:00:14
1
Інші вірші поета
"Надворі сніг, все замело журбою" "Я не поет" "Книга кохання" "Роздуми про надію"
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
beccabuchmann
@beccabuchmann
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12030
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9010