"Я п'ю найдорожчі напої з текіли"
(18+)
Я п'ю найдорожчі напої з текіли.. І беру щось для себе, із книг. І когось невміло, стану повчати. Як жити, як жити тобі.. Я п'ю найдорожчі напої з текіли.. І все це життя як-кіно. Тут грати не вмію, лише глядачем бачу лайно.. Я стільки разів, казав собі: -Досить! Досить робити добро.. Немає це сенсу, якщо з часом добро як-ярмо.. А люди всі різні, є щирі і мудріші. В житті знайдеш таких багатьох. Але потрібно триматися віри. Потрібно триматись разом.. Я п'ю найдорожчі напої з текіли.. І бачу людей я живих. Вони все ще будуть творити. Нехай це життя, не зламає їх..
2022-12-29 21:59:33
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
👍 Правдивий і мотивуючий вірш
Відповісти
2022-12-29 22:01:08
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую👏
Відповісти
2022-12-29 22:01:24
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12248
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1730