"Герой нашого часу"
Я глухим став, від ударів, металевих звуків сердець.. Я сліпим став, від кривавих.. Від кривавих облич людей.. Не хотів я бути останнім, та і в перших рядах не хотів.. Я себе не беріг, йшов під кулі.. Все заради інших життів.. Не прийму я коли ображають. Без підстав руйнують хати.. Це невже, все справедливо? З нас ніхто цього не просив.. І кричати щосили, що духу; -Я живий! І всі тут живі! Не віддамся в обійми смертельні! Ще багато, потрібно пройти.. Ця земля все кричить, вереск лісу, чути сильніше! Та я, до цих звуків вже звик.. Тиша, спокій-мені стали дикі.. Материнські молитви-мій оберіг!
2023-05-30 13:40:47
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5384
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3361