"Герой нашого часу"

Честер Фінч

Я глухим став, від ударів, металевих звуків сердець.. Я сліпим став, від кривавих.. Від кривавих облич людей.. Не хотів я бути останнім, та і в перших рядах не хотів.. Я себе не беріг, йшов під кулі.. Все заради інших життів.. Не прийму я коли ображають. Без підстав руйнують хати.. Це невже, все справедливо? З нас ніхто цього не просив.. І кричати щосили, що духу; -Я живий! І всі тут живі! Не віддамся в обійми смертельні! Ще багато, потрібно пройти.. Ця земля все кричить, вереск лісу, чути сильніше! Та я, до цих звуків вже звик.. Тиша, спокій-мені стали дикі.. Материнські молитви-мій оберіг!

2023-05-30 13:40:47

Інші вірші поета

"Розмова зі страхами" Частина 2 "Один на скелі" "Схилив я голову і йду поволі" "Пишу тобі листа"

Інші поети

Юліана

@babasia

Lou

@TomatoSoup

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1842

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1844