"Митець серед руїн"
Я малював картини з різних часів. Все будував,ілюзій безліч своїх. І у казках знаходив правду. Вічно створював сюжет. Де щасливі всі назавжди. І щасливі кожен день.. Вже на вулицю виходити сенсу я вже і не мав. Та навіщо там бувати,я і так про всіх все знав.. Зрозумів систему цю. Та бажати в неї жити. Не бажав би і митцю.. Я писав книги про справжнє. Про журбу та доброту. Та ці книги,це-непотріб. Всі полюбляють брехню. Ту брехню що чути криком. Із брехливих тих людей. Та невже їхні слова. Досі мають справжній сенс..
2023-03-16 17:39:06
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3147
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9384