"Митець серед руїн"

Честер Фінч

Я малював картини з різних часів. Все будував,ілюзій безліч своїх. І у казках знаходив правду. Вічно створював сюжет. Де щасливі всі назавжди. І щасливі кожен день.. Вже на вулицю виходити сенсу я вже і не мав. Та навіщо там бувати,я і так про всіх все знав.. Зрозумів систему цю. Та бажати в неї жити. Не бажав би і митцю.. Я писав книги про справжнє. Про журбу та доброту. Та ці книги,це-непотріб. Всі полюбляють брехню. Ту брехню що чути криком. Із брехливих тих людей. Та невже їхні слова. Досі мають справжній сенс..

2023-03-16 17:39:06

Інші вірші поета

"Поет живе, допоки пише" "Сердця палають у вогні" Поема "Козак та Пані" Частина 1 "Драма"

Інші поети

A@ K@

@AK9197

Ava Brown

@avaontiana08

Cristina Zemba

@Cristina_Zemba

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1614

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4793