"Все життя"

Честер Фінч

Все життя проходить в очікуванні. Ми чекаємо то ночі, то світанку, То довгоочікуваного побачення, То неминучого "бувай". Борючись з тугою в порожній квартирі, Ми чекаємо веселощів, дзвін струни, Але після години у галасливому бенкеті Чекаємо з нетерпінням тиші, на самоті.. Ми очікуємо пору року, Щоб змінилося все довкола. Адже набридла нам погода Застрягла, немов у горлі ком. І навіть книги ми читаємо, Щоб час цей убивати, та сховатись у письмі, і когось повчати.. Посидимо у тиші, в самоті.. З самим собою, у пітьмі, Нам краще, ніж з людьми.. І довіряти лиш собі, життя навчило нас усіх..

2023-07-27 22:25:45

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Сильно... ( я в перше над цим задумалась )

Відповісти

2023-07-28 06:00:40

1

Lexa T Kuro

Так, людина проводить 60-70 відсотків думками в минулому, і ще десь 10 відсотків у майбутньому, намагаючись додумати, що ж там буде далі. Людина дуже рідко перебуває ТУТ і ЗАРАЗ, щоб насолодитися моментом). Це не я придумала, це вчені довели). А особисто я вважаю, що кожен момент сам по собі дивовижний і неповторний. Нехай навіть це момент суму в самотності. Нових цікавих натхнень Вам та бережіть себе!🙏🍀💫🌌🤗

Відповісти

2023-07-29 12:51:56

1

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

16360

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2909