"Все життя"

Честер Фінч

Все життя проходить в очікуванні. Ми чекаємо то ночі, то світанку, То довгоочікуваного побачення, То неминучого "бувай". Борючись з тугою в порожній квартирі, Ми чекаємо веселощів, дзвін струни, Але після години у галасливому бенкеті Чекаємо з нетерпінням тиші, на самоті.. Ми очікуємо пору року, Щоб змінилося все довкола. Адже набридла нам погода Застрягла, немов у горлі ком. І навіть книги ми читаємо, Щоб час цей убивати, та сховатись у письмі, і когось повчати.. Посидимо у тиші, в самоті.. З самим собою, у пітьмі, Нам краще, ніж з людьми.. І довіряти лиш собі, життя навчило нас усіх..

2023-07-27 22:25:45

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Сильно... ( я в перше над цим задумалась )

Відповісти

2023-07-28 06:00:40

1

Lexa T Kuro

Так, людина проводить 60-70 відсотків думками в минулому, і ще десь 10 відсотків у майбутньому, намагаючись додумати, що ж там буде далі. Людина дуже рідко перебуває ТУТ і ЗАРАЗ, щоб насолодитися моментом). Це не я придумала, це вчені довели). А особисто я вважаю, що кожен момент сам по собі дивовижний і неповторний. Нехай навіть це момент суму в самотності. Нових цікавих натхнень Вам та бережіть себе!🙏🍀💫🌌🤗

Відповісти

2023-07-29 12:51:56

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1641

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12170