"Коли мені не допоможуть ці вірші"
Коли мені не допоможуть ці вірші, То вже не допоможуть лікарі. І зникне в мить, тривога та журба. Яка панує, каменем в душі.. Мені не допоможуть лікарі. І ліки ті, мені не в допомогу. Я жив, творив, благотворив.. Цінив свою свободу. Коли мені не допоможуть ці вірші. Засну я сном одвічним та спокійним.. Тоді згадають рідні всі.. Якою був, вже я людиною.. І чи, людиною я був..
2023-06-11 22:54:58
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
Відповісти
2023-06-12 06:21:48
1
Lexa T Kuro
Був або не був - ось у чому питання.) Вірші - це своєрідна сповідь душі, таким чином душа розмовляє зі світом. Бо як говорив ще дядько Фройд, думки - це лише верхівка айсбергу, велика частина нас ховається під "водою" - у несвідомому. А коли нас не стане, то нам буде вже все рівно, що про нас думають). Тому пишіть вірші - це в першу чергу , потрібно Вам - бо це робить Вас самим собою. Нових цікавих роздумів та натхнення!
Відповісти
2023-06-12 06:23:04
2
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Погоджуюсь з вашою думкою, наші думки це одне, а інше, це те що у нас всередині. Дякую вам також успіхів та завзяття!
Відповісти
2023-06-12 06:27:28
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7731