"Коли мені не допоможуть ці вірші"
Коли мені не допоможуть ці вірші, То вже не допоможуть лікарі. І зникне в мить, тривога та журба. Яка панує, каменем в душі.. Мені не допоможуть лікарі. І ліки ті, мені не в допомогу. Я жив, творив, благотворив.. Цінив свою свободу. Коли мені не допоможуть ці вірші. Засну я сном одвічним та спокійним.. Тоді згадають рідні всі.. Якою був, вже я людиною.. І чи, людиною я був..
2023-06-11 22:54:58
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
Відповісти
2023-06-12 06:21:48
1
Lexa T Kuro
Був або не був - ось у чому питання.) Вірші - це своєрідна сповідь душі, таким чином душа розмовляє зі світом. Бо як говорив ще дядько Фройд, думки - це лише верхівка айсбергу, велика частина нас ховається під "водою" - у несвідомому. А коли нас не стане, то нам буде вже все рівно, що про нас думають). Тому пишіть вірші - це в першу чергу , потрібно Вам - бо це робить Вас самим собою. Нових цікавих роздумів та натхнення!
Відповісти
2023-06-12 06:23:04
2
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Погоджуюсь з вашою думкою, наші думки це одне, а інше, це те що у нас всередині. Дякую вам також успіхів та завзяття!
Відповісти
2023-06-12 06:27:28
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5949
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3170