"Коли мені не допоможуть ці вірші"

Честер Фінч

Коли мені не допоможуть ці вірші, То вже не допоможуть лікарі. І зникне в мить, тривога та журба. Яка панує, каменем в душі.. Мені не допоможуть лікарі. І ліки ті, мені не в допомогу. Я жив, творив, благотворив.. Цінив свою свободу. Коли мені не допоможуть ці вірші. Засну я сном одвічним та спокійним.. Тоді згадають рідні всі.. Якою був, вже я людиною.. І чи, людиною я був..

2023-06-11 22:54:58

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Честер Фінч

@Сніжана Ворон Дякую)

Відповісти

2023-06-12 06:21:48

1

Lexa T Kuro

Був або не був - ось у чому питання.) Вірші - це своєрідна сповідь душі, таким чином душа розмовляє зі світом. Бо як говорив ще дядько Фройд, думки - це лише верхівка айсбергу, велика частина нас ховається під "водою" - у несвідомому. А коли нас не стане, то нам буде вже все рівно, що про нас думають). Тому пишіть вірші - це в першу чергу , потрібно Вам - бо це робить Вас самим собою. Нових цікавих роздумів та натхнення!

Відповісти

2023-06-12 06:23:04

2

Честер Фінч

@Lexa T Kuro Погоджуюсь з вашою думкою, наші думки це одне, а інше, це те що у нас всередині. Дякую вам також успіхів та завзяття!

Відповісти

2023-06-12 06:27:28

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1056

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

59

3

8624