"Коли мені не допоможуть ці вірші"
Честер Фінч
Коли мені не допоможуть ці вірші, То вже не допоможуть лікарі. І зникне в мить, тривога та журба. Яка панує, каменем в душі.. Мені не допоможуть лікарі. І ліки ті, мені не в допомогу. Я жив, творив, благотворив.. Цінив свою свободу. Коли мені не допоможуть ці вірші. Засну я сном одвічним та спокійним.. Тоді згадають рідні всі.. Якою був, вже я людиною.. І чи, людиною я був..
2023-06-11 22:54:58
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
@Сніжана Ворон Дякую)
Відповісти
2023-06-12 06:21:48
1
Lexa T Kuro
Був або не був - ось у чому питання.) Вірші - це своєрідна сповідь душі, таким чином душа розмовляє зі світом. Бо як говорив ще дядько Фройд, думки - це лише верхівка айсбергу, велика частина нас ховається під "водою" - у несвідомому. А коли нас не стане, то нам буде вже все рівно, що про нас думають). Тому пишіть вірші - це в першу чергу , потрібно Вам - бо це робить Вас самим собою. Нових цікавих роздумів та натхнення!
Відповісти
2023-06-12 06:23:04
2
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Погоджуюсь з вашою думкою, наші думки це одне, а інше, це те що у нас всередині. Дякую вам також успіхів та завзяття!
Відповісти
2023-06-12 06:27:28
1
Інші вірші поета
"В Круговороте" "Неприйнятний Митець" "Говори мені" "Enough of this suffering"
Інші поети
D. K.V.
@d_kv
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3580
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2493