"Неприйнятний Митець"

Честер Фінч

Сам будую споруди зі скла.. Неприйнятий митець без епохи. І коли будували міста, забували мене на порозі.. Я колись говорив, безупинно.. Але зараз слова не мої. Весь цей шлях пройти непомітно. Все бажав залишитись в пітьмі.. Сам себе руйнував у дорозі. Був присутнім коли бачив зло. Та нажаль мені змінити, тих людей які забули добро.. Бачив безліч картин від творців. Які мали бажання творити.. Та нажаль зруйнували їх. Всі ті люди прогнивші без віри.. Неприйнятний митець без дублера. Хтось казав: -Ти лиш клоун, залиш це! Я колись говорив: А і справді не треба.. Але тепер все продовжую йти..

2022-12-28 16:30:12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Файно написано.

Відповісти

2022-12-28 16:38:13

Честер Фінч

@Сандра Мей Дякую

Відповісти

2022-12-28 16:38:45

Подобається

Інші вірші поета

"Скульптор життя" "Плин мого життя" "Ти козаче молодий" "Колись"

Інші поети

Felkelő Nap

@Lindt

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Avrora171717

@Avrora171717

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13445

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5212