"Неприйнятний Митець"
Сам будую споруди зі скла.. Неприйнятий митець без епохи. І коли будували міста, забували мене на порозі.. Я колись говорив, безупинно.. Але зараз слова не мої. Весь цей шлях пройти непомітно. Все бажав залишитись в пітьмі.. Сам себе руйнував у дорозі. Був присутнім коли бачив зло. Та нажаль мені змінити, тих людей які забули добро.. Бачив безліч картин від творців. Які мали бажання творити.. Та нажаль зруйнували їх. Всі ті люди прогнивші без віри.. Неприйнятний митець без дублера. Хтось казав: -Ти лиш клоун, залиш це! Я колись говорив: А і справді не треба.. Але тепер все продовжую йти..
2022-12-28 16:30:12
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Файно написано.
Відповісти
2022-12-28 16:38:13
1
Честер Фінч
Відповісти
2022-12-28 16:38:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1033
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1567