"Коли помрем, та заростем квітками"
Честер Фінч
Коли помрем, та заростем квітками. У споминах не раз ще оживем. Та серед сотню років, на місці тих могил. Буде садок, цих квітів чарівних.. Квітучий сад, гортензій та троянд. Всі будуть раді бачити ці квіти.. І серед цвіту мальв та різних трав. Будуть вже бігати, щасливі діти. Коли помрем, тоді будемо жити.. Але уже, не на землі.. І квіти у саду що так розквітли.. Будуть квітнути, на радість всім..
2023-06-09 19:01:21
3
0
Інші вірші поета
Поема "Розмова зі страхами" Частина 1 "Матір" "Коли мене не стане" "Світло не згасне, трава не зів'яне"
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2436
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2408