"Мені кожен вечір, запалюють зорі"
Честер Фінч
Мені кожен вечір, запалюють зорі. І образ твій ловлю, як білий сніг. Я не хочу знати, що час лікує.. А з ним лікує, і мої дні.. Я більше не тримаю тривоги, і все що мав у собі, я відкинув геть.. Всю злість, всі байдужі діалоги.. Нехай весь смуток, прожену я геть.. Мені кожен вечір, запалюють зорі. Яка краса, який чарівний світ. Не можу бути у світі цьому! Тривожних днів, засмучених людей.. Нехай у житті твоєму, буде щастя. Це щастя, хай панує над усім!
2023-07-16 18:03:48
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lexa T Kuro
Вища сила Кохання - це коли зміг від нього відмовитися... побажавши іншій людині Щастя. Сильний вірш! Дякую за нього!🙏☀️
Відповісти
2023-07-17 07:00:36
1
marco polo
Це прекрасно, Друже
Відповісти
2023-07-18 14:53:53
1
Честер Фінч
@marco polo Дякую👊
Відповісти
2023-07-18 15:08:14
Подобається
Інші вірші поета
"Знову" "В пошуках скарбу" "Коли мені не допоможуть ці вірші" "Драма"
Інші поети
Orchid 99
@Orchid99
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16910
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2314