"Нестерпний актор"
Честер Фінч
Гротескні малюнки довкола в кімнаті. Розвіяні вітром листівки до мами. Роками писав я сценарій до фільму. Який випускати у світ не хотів би.. Для кого ці ролі? Я граю постійно. Невже мене справжнього, не зрозуміють.. Думки про майбутнє,тривоги чимало. І сонце вже сходить,над моїм причалом. Весняний світанок, дарує надію. Побути собою, хоча б на хвилину..
2023-03-05 22:01:33
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Це так життєво. Як завжди гарна робота 👏🔥
Відповісти
2023-03-06 08:17:34
Подобається
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую велике😉
Відповісти
2023-03-06 08:22:21
1
Інші вірші поета
"Глибина" "Надворі сніг, все замело журбою" "Свобода" "Печалі дим"
Інші поети
Mac67
@Mac67
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2228
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5445