"Мені здається все мінливе"

Честер Фінч

Мені здається все мінливе. Пройде і біль, і помилки.. Брама журби, закрита буде! Перегорнемо всі сторінки.. Мені здається все простіше. То просто ми, такі складні. Ми краще будемо складніші. Прості для нас, завжди дурні.. Ми любим, докір та сумління. Самокопання та страхи.. Цю радість, що всередині панує. Ми залишили, у пітьмі..

2023-07-24 21:06:51

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Mark Fortis

Гарний вірш — філософський! В першому стовпчику автор зауважує мінливість усього. В другому — здатність людини ускладнювати собі життя, (не лишнім буде пам’ятати про минущість труднощів, про що йде мова в першому стовпчику) а разом з тим нашому прагненю до складного та зневагу до простого. В третьому логічно продовжується те, про що говорилося у другому, самокопання як спосіб пошуку складного. Автор має на увазі не саморефлексію, яка є корисною і сприяє розвитку особистості, а власне негативне заглиблення у себе із докорами та внутрішніми горизотами. Таким чином ми позбавляємо себе щастя яким вже посуті володіємо. В цьому вірші я вбачаю стоїчну філософію. Власне в короткому вірші можна виразити глибокий сенс. Проте щоб його побачити потрібно уважно читати та трохи подумати як написане автором співвідноситься з нашим життям. Бажаю автору успіху та наснаги!

Відповісти

2023-08-06 19:05:09

1

Честер Фінч

@Mark Fortis Дякую вам велике! За обгорнутий коментар👏

Відповісти

2023-08-06 20:15:47

1

Честер Фінч

@Mark Fortis Все чітко та вірно ви все підмитили! Так як ви описали мій вірш, таким він і планувався в підсумку!

Відповісти

2023-08-06 20:17:37

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3193

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1121