"Свобода"
Знову я бачу дивний силует, Своєї зірки, яка на небі І чую спів птахів, і десь Там вдалині, вирує так тривожно вітер. Залишив я, всі думки про спокій Залишив усі тривоги я позаду, Там попереду одне лише море, Без островів та тих світанків... Мені тут затишно і комфортно І нехай інші плачуть і кричать, На волі нема спокою, на волі Я так здичав... Ходжу безмовно в натовпі, І не дивлюся в обличчя людей У них написано на обличчі: Потрібно бігти звідси швидше! А мені ніби все до вподоби, І не шукаю переправи, А лише хочу, лишитися тут. Побачити як ростуть сини, І не шкодувати про минуле. Адже в минуле, Двері зачинені. А майбутнє так далеко, Лише справжнє тут близько Одне воно лиш нам дано... "Руйнівник Вавилону", Навколо одні руїни Але серед них, ростуть квіти І життя спочатку починає У свій довгий шлях іти. "Провісник змін", Або просто поет Ходити по воді? Чи злітати наверх? Зустрічати світанок поодинці, Або в натовпі друзів Бути потрібним чи закритись в собі? Я багато питав у себе, Давав собі надію У темряві смутного дня Шукав добрі новини... Просив у Бога – лише смирення І бути веселим, у скрутний час Не потрібна мені сумна звістка Шукаю щастя кожен раз. Коли весь світ, тріщить по швах Хочу цілим я залишитись!
2024-09-09 21:57:38
4
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2690
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5361