"Свобода"
Знову я бачу дивний силует, Своєї зірки, яка на небі І чую спів птахів, і десь Там вдалині, вирує так тривожно вітер. Залишив я, всі думки про спокій Залишив усі тривоги я позаду, Там попереду одне лише море, Без островів та тих світанків... Мені тут затишно і комфортно І нехай інші плачуть і кричать, На волі нема спокою, на волі Я так здичав... Ходжу безмовно в натовпі, І не дивлюся в обличчя людей У них написано на обличчі: Потрібно бігти звідси швидше! А мені ніби все до вподоби, І не шукаю переправи, А лише хочу, лишитися тут. Побачити як ростуть сини, І не шкодувати про минуле. Адже в минуле, Двері зачинені. А майбутнє так далеко, Лише справжнє тут близько Одне воно лиш нам дано... "Руйнівник Вавилону", Навколо одні руїни Але серед них, ростуть квіти І життя спочатку починає У свій довгий шлях іти. "Провісник змін", Або просто поет Ходити по воді? Чи злітати наверх? Зустрічати світанок поодинці, Або в натовпі друзів Бути потрібним чи закритись в собі? Я багато питав у себе, Давав собі надію У темряві смутного дня Шукав добрі новини... Просив у Бога – лише смирення І бути веселим, у скрутний час Не потрібна мені сумна звістка Шукаю щастя кожен раз. Коли весь світ, тріщить по швах Хочу цілим я залишитись!
2024-09-09 21:57:38
4
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2050
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1950