"Свобода"
Знову я бачу дивний силует, Своєї зірки, яка на небі І чую спів птахів, і десь Там вдалині, вирує так тривожно вітер. Залишив я, всі думки про спокій Залишив усі тривоги я позаду, Там попереду одне лише море, Без островів та тих світанків... Мені тут затишно і комфортно І нехай інші плачуть і кричать, На волі нема спокою, на волі Я так здичав... Ходжу безмовно в натовпі, І не дивлюся в обличчя людей У них написано на обличчі: Потрібно бігти звідси швидше! А мені ніби все до вподоби, І не шукаю переправи, А лише хочу, лишитися тут. Побачити як ростуть сини, І не шкодувати про минуле. Адже в минуле, Двері зачинені. А майбутнє так далеко, Лише справжнє тут близько Одне воно лиш нам дано... "Руйнівник Вавилону", Навколо одні руїни Але серед них, ростуть квіти І життя спочатку починає У свій довгий шлях іти. "Провісник змін", Або просто поет Ходити по воді? Чи злітати наверх? Зустрічати світанок поодинці, Або в натовпі друзів Бути потрібним чи закритись в собі? Я багато питав у себе, Давав собі надію У темряві смутного дня Шукав добрі новини... Просив у Бога – лише смирення І бути веселим, у скрутний час Не потрібна мені сумна звістка Шукаю щастя кожен раз. Коли весь світ, тріщить по швах Хочу цілим я залишитись!
2024-09-09 21:57:38
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13413
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4929