"У теплий день, збирання винограду"
У теплий день, збирання винограду. Згадаю я, роки свої молоді. Тоді коли радів простому, не було у душі ні смутку, ні журби. І мріяв про величне, недосяжне. Про дівчину яка жила у сні. Про сміх дітей, яких я ще не мав.. Про безтурботність, юності років.. Я жив тоді, як птах могутній. Руками хмари обіймав, та вирішив безсмертний буду, отруту відрами черпав.. Я жив неначе, все вже знаю! Про це життя, я ж прочитав книжки.. Та у книжках, я не знайшов.. Як жити далі, всі роки? Гадав сильніший за Геракла! І брила вільно підіймав.. Та сили у руках не треба. Вся сила у твоїх словах! Казав собі; -Дорослі всі нудні! Нема веселощів, лише одна нудьга! Та ставшим тим, ким завжди не хотів.. Я зрозумів-нудне життя.. У теплий день, збирання винограду. Згадав часи, я свої молоді. Гарні часи були.. Прості та щирі, безтурботні.. На жаль, не повернути їх..
2023-05-28 22:01:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1866
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1379