"У теплий день, збирання винограду"
У теплий день, збирання винограду. Згадаю я, роки свої молоді. Тоді коли радів простому, не було у душі ні смутку, ні журби. І мріяв про величне, недосяжне. Про дівчину яка жила у сні. Про сміх дітей, яких я ще не мав.. Про безтурботність, юності років.. Я жив тоді, як птах могутній. Руками хмари обіймав, та вирішив безсмертний буду, отруту відрами черпав.. Я жив неначе, все вже знаю! Про це життя, я ж прочитав книжки.. Та у книжках, я не знайшов.. Як жити далі, всі роки? Гадав сильніший за Геракла! І брила вільно підіймав.. Та сили у руках не треба. Вся сила у твоїх словах! Казав собі; -Дорослі всі нудні! Нема веселощів, лише одна нудьга! Та ставшим тим, ким завжди не хотів.. Я зрозумів-нудне життя.. У теплий день, збирання винограду. Згадав часи, я свої молоді. Гарні часи були.. Прості та щирі, безтурботні.. На жаль, не повернути їх..
2023-05-28 22:01:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4102
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2214