"Пошуки втраченого"
Честер Фінч
На гірських рівнинах долі. Я знайду думки з собою. Скільки часу ще блукати? Серед вітру,та обвалів.. Десь на пагорбі крутому. Не знайду вже я нікого.. Лиш уламки моїх мрії. Вже світили у ночі. Їхнє світло як-ті камені небесні. Вже освітлюють тут все. І ті помилки нещасні,та дурні думки про все.. Що змінити можна Світ. Світ-із болю та надії.. Та невже можна змінити? Сам себе,вже не змінив..
2023-03-28 18:09:04
6
0
Інші вірші поета
"Орел" "Моя королева" "Хай зникає з твоїх очей" "Наші рани тільки наші"
Інші поети
Corbie
@ezzylryb
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2227
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12031