"Вірші мої"
Честер Фінч
Вірші вже схожі-на церковні споруди. Зайшовши в перший раз, все важко зрозуміти.. Ікони, фрески, та церковна мова.. Готичний стиль костелів, може відторгнути.. І золоті дахи, такі незрозумілі.. Ти ще і досі не зрозумів? Ці купола вже золоті, для Бога! Щоб він почув, вже наші молитви.. Вірші вже схожі-на стихійне море. Одного дня тут-тиша, спокій навкруги. А в другий день-тут шторм і боротьба, ніколи не вгадаєш, коли знов? Вірші писати, мучити папір.. Слова свої, складати у рядки. Це вже мені колись набридне.. Але тоді, коли буду в землі..
2023-05-25 22:26:24
1
0
Інші вірші поета
"На тракті" "Сподівання" "Чи знаєш ти, як пишуться вірші?" "Пливемо у човні"
Інші поети
Jibreal Suffrien
@Jibreal_Suffrien
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11207