"Пустеля мрій"

Честер Фінч

Вона шукали мене повсюди. Зибуча туга-околиця темного люду. Тут не по правилам, став я грати. Блукав у пустелі, шукав собі ради. Не став помирати, себе я вбивати.. Тікав від важких, гнітучих думок. Які все бажали спіймати мене.. Та вже надіти кайдани. На втікача, накласти замок! Не потрібно мені, бути у війні з собою.. Цим самим я, даю поживу, демонам своїм.. Вони шукають знов мене, серед океану болю! Та я не там, я у пустелі мрій!

2023-06-28 22:28:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

"Я шукав ворога зовні, а ворог глибоку всередині" - так відчула Ваш новий вірш. А ще скажу, що від себе не втечеш... Я намагалась... Але... Тому спробувала прийняти й полюбити усі свої світлі та темні "боки Місяця")... Люблю поезію за те, що кожний бачить в ній щось своє... Це як на абстракцію дивитися)... Дякую, що ділитесь своїм внутрішнім світом, та даєте змогу висловитися! Бережіть себе! Натхнення, світлих днів, спокійних ночей!

Відповісти

2023-06-29 08:41:57

Інші вірші поета

"Сам у кімнаті" "Поема Театр одного актора" "Слова" "Життя йде"

Інші поети

Maggy W.

@maggy

Яна Шинко

@yana_shinko

Raven_Hair

@Raven_Hair

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2505

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16494