"Пустеля мрій"
Честер Фінч
Вона шукали мене повсюди. Зибуча туга-околиця темного люду. Тут не по правилам, став я грати. Блукав у пустелі, шукав собі ради. Не став помирати, себе я вбивати.. Тікав від важких, гнітучих думок. Які все бажали спіймати мене.. Та вже надіти кайдани. На втікача, накласти замок! Не потрібно мені, бути у війні з собою.. Цим самим я, даю поживу, демонам своїм.. Вони шукають знов мене, серед океану болю! Та я не там, я у пустелі мрій!
2023-06-28 22:28:21
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
"Я шукав ворога зовні, а ворог глибоку всередині" - так відчула Ваш новий вірш. А ще скажу, що від себе не втечеш... Я намагалась... Але... Тому спробувала прийняти й полюбити усі свої світлі та темні "боки Місяця")... Люблю поезію за те, що кожний бачить в ній щось своє... Це як на абстракцію дивитися)... Дякую, що ділитесь своїм внутрішнім світом, та даєте змогу висловитися! Бережіть себе! Натхнення, світлих днів, спокійних ночей!
Відповісти
2023-06-29 08:41:57
1
Інші вірші поета
"Міражі" "Дорога до життя" "У вічному потоці мрій" "Слова"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2432
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1054