"Пустеля мрій"
Честер Фінч
Вона шукали мене повсюди. Зибуча туга-околиця темного люду. Тут не по правилам, став я грати. Блукав у пустелі, шукав собі ради. Не став помирати, себе я вбивати.. Тікав від важких, гнітучих думок. Які все бажали спіймати мене.. Та вже надіти кайдани. На втікача, накласти замок! Не потрібно мені, бути у війні з собою.. Цим самим я, даю поживу, демонам своїм.. Вони шукають знов мене, серед океану болю! Та я не там, я у пустелі мрій!
2023-06-28 22:28:21
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
"Я шукав ворога зовні, а ворог глибоку всередині" - так відчула Ваш новий вірш. А ще скажу, що від себе не втечеш... Я намагалась... Але... Тому спробувала прийняти й полюбити усі свої світлі та темні "боки Місяця")... Люблю поезію за те, що кожний бачить в ній щось своє... Це як на абстракцію дивитися)... Дякую, що ділитесь своїм внутрішнім світом, та даєте змогу висловитися! Бережіть себе! Натхнення, світлих днів, спокійних ночей!
Відповісти
2023-06-29 08:41:57
1
Інші вірші поета
"Свобода" "Прощання" "Я йду" "Знову"
Інші поети
I_am_not_star
@I_am_not_star
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3126
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4986