"Реквієм свого буття"

Честер Фінч

Рахую дні, і місяця та ночі. Все щось планую, бути справжнім хочу! Ліки від болю та журби своєї. Все віднайти бажаю у сувоях тих.. І гори ці, величні недосяжні. І ці дороги стоптані неначе, кожен з них, пройшов вже їх. Роки все йдуть, пливуть за небокраєм.. Краса очей її мене оберігає. Вже не зійти із розуму мені.. Я тут залишусь ненадовго. Помрію про квіткові я сади. Серед руїн, ми тут лиш випадкові. Не з світу цього, створені вже ми.. І відкриття диявола дається важко. Хоча і знаю, я його роки. Тепер і з ним прощатися я маю. Це вже останній реквієм вже мій.

2023-02-17 22:13:30

Інші вірші поета

"Людина-загадкова" "Похмурі обличчя" "Те що турбує" "Думи свої"

Інші поети

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@ka_

Henry Tannor

@Ely_GraHen

Violetta Sydorova

@_vio_sydorova_1008_

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9575

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7231