"Реквієм свого буття"
Рахую дні, і місяця та ночі. Все щось планую, бути справжнім хочу! Ліки від болю та журби своєї. Все віднайти бажаю у сувоях тих.. І гори ці, величні недосяжні. І ці дороги стоптані неначе, кожен з них, пройшов вже їх. Роки все йдуть, пливуть за небокраєм.. Краса очей її мене оберігає. Вже не зійти із розуму мені.. Я тут залишусь ненадовго. Помрію про квіткові я сади. Серед руїн, ми тут лиш випадкові. Не з світу цього, створені вже ми.. І відкриття диявола дається важко. Хоча і знаю, я його роки. Тепер і з ним прощатися я маю. Це вже останній реквієм вже мій.
2023-02-17 22:13:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2051
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5582