"Реквієм свого буття"

Честер Фінч

Рахую дні, і місяця та ночі. Все щось планую, бути справжнім хочу! Ліки від болю та журби своєї. Все віднайти бажаю у сувоях тих.. І гори ці, величні недосяжні. І ці дороги стоптані неначе, кожен з них, пройшов вже їх. Роки все йдуть, пливуть за небокраєм.. Краса очей її мене оберігає. Вже не зійти із розуму мені.. Я тут залишусь ненадовго. Помрію про квіткові я сади. Серед руїн, ми тут лиш випадкові. Не з світу цього, створені вже ми.. І відкриття диявола дається важко. Хоча і знаю, я його роки. Тепер і з ним прощатися я маю. Це вже останній реквієм вже мій.

2023-02-17 22:13:30

Інші вірші поета

"Моя Муза" "Мандрівник" "Балада про Дитинство" "Моя королева"

Інші поети

Марина Синьоока-Божок

@marinabozok

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

كاســـــــــرة القيـــــــــود

@Mouna_

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12467

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6564