"Скрипач"
Честер Фінч
Ех заграй ти мені.. Заграй скрипалю пісню, душевно роздираючу.. Я до світу важкого, вже ніяк не привчусь.. Зустрічав я чимало знайомих, на своєму шляху, та і з них я людей не знайду.. І вже друзі мої.. Ех ви друзі мої, не тримайте на мене зла.. Я вас всіх поважаю, люблю! Хоча вас, є лише два.. Ех заграй скрипалю.. Ех заграй.. Не зупиняй.. не зупиняй.. Знаєш я, ще не старий, але сивим уже я став.. Я і мудрість черпав відрами, і книжки я різні читав.. Але скажи.. Скажи ти мені, чому щасливим не став? Все питав я у неба, що мені треба? Та чи почують в небі, ці мої слова..
2023-05-25 22:46:32
1
0
Інші вірші поета
"Остання людина на Землі" "Актор 2" "Роздуми про надію" "Покинутий Романтик"
Інші поети
Lady K
@lady_k
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13071
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3668