"Шлях"

Честер Фінч

Я постирав думки ніби кроси на ногах.. Якби знав куди йти.. Не питав би, де шлях? Щоб бути "своїм" Залиши позаду страх.. Скільки років я блукав Власних цих переконань.. Мене намагались знести Як ту церкву біля мера.. Намагаюсь пливти Залишаючи сцену.. Щоб бути "своїм" Треба думати як-всі. Тут брехати, зневажати Залишатися в пітьмі.. Я постирав думки ніби кроси на ногах.. Якби знав куди йти.. Не питав би, де шлях?

2022-11-22 16:23:26

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Є над чим задуматись. Мені подобається ваш виклад думок.

Відповісти

2022-11-22 16:52:43

Честер Фінч

@Сандра Мей Дякую, взаємно.

Відповісти

2022-11-22 17:07:34

Подобається

Інші вірші поета

"Моя Пустеля" "Я граю в життя" "Прожив неначе, все вже бачив" "Для тебе"

Інші поети

David Laurent

@ledavdebvs

Gamila

@mariam_wael_2evw

Veritas V

@veritas_v

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

9027

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1411