"Шлях"
Честер Фінч
Я постирав думки ніби кроси на ногах.. Якби знав куди йти.. Не питав би, де шлях? Щоб бути "своїм" Залиши позаду страх.. Скільки років я блукав Власних цих переконань.. Мене намагались знести Як ту церкву біля мера.. Намагаюсь пливти Залишаючи сцену.. Щоб бути "своїм" Треба думати як-всі. Тут брехати, зневажати Залишатися в пітьмі.. Я постирав думки ніби кроси на ногах.. Якби знав куди йти.. Не питав би, де шлях?
2022-11-22 16:23:26
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Є над чим задуматись. Мені подобається ваш виклад думок.
Відповісти
2022-11-22 16:52:43
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую, взаємно.
Відповісти
2022-11-22 17:07:34
Подобається
Інші вірші поета
"А я не розчи́нюсь" "В нас за вікном сніги не йдуть" "Меланхолія" "Якщо Моя країна, то Моя"
Інші поети
Hnin Aung
@HninAung913
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3192
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9970