"Шлях до Гори"

Честер Фінч

Тут вам не комфорт, немає субот, і все залежить тільки від тебе.. Тебе не приймуть і не обіймуть, якщо до Гори тримаєш свій курс. Всі ті хто не дійшли,давно далеко від тебе.. Тут скажуть: -Ти тут-не герой, підеш ти в запой.. І тебе дурним всі порахують. Всі ті хто бажали добра і здоров'я. Позаздрять дурному сліпому герою. Пройшов я живим під звуки патронів, складне поле бою.. І можна обійти, не йти до Гори.. Та невже є сенс це робити. Я вибираю складний шлях іти.. А просто обійти, це як-себе не любити. І вже на Горі, пройшов я цей шлях. Навколо лише хмари і вітер. Прийняв я себе в складних цих місцях. І зрозумів я одне, лише потрібно мати віру..

2023-01-02 15:08:29

Інші вірші поета

"Складні умови" "Пишу тобі листа, о радість серця мого" "Думи мої думи" "Останній реквієм"

Інші поети

Софія Губермайстер

@sofiya_gubermayster

Dr.Theo

@Foli_officiel

Josephine schultz

@josephine_schultz

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1632

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1716